Тютюнопаління – сама найпоширеніша у всьому світі шкідлива звичка. Воно є не лише особистою проблемою  кожної людини, але й гострою соціальною і медичною проблемами.

Рубрики в СКС ( систематичній картотеці статей)

«Україна і світ – проти тютюнозалежності»;

«Наркоманія – дорога в безодню»;

«Його ім’я – підступний СНІД».

     Традиційне лікування з кожним роком стає все більш дорогим і менш ефективним. Нерідко сильнодіючі препарати завдають організму більше шкоди, ніж користі. І люди, закінчуючи курс терапії при одному захворюванні, слідом починають лікувати інше, боротися з дисбактеріозом або розладом печінки. Саме тому лікування лікарськими травами і натуральними препаратами стає дуже популярним. 

           Видатний український письменник-демократ і культурно-громадський діяч Марко Черемшина увійшов в історію української літератури як талановитий майстер слова, співець знедоленої Гуцульщини. Його самобутня творчість всебічно відбиває тяжке життя українського трудового люду колишньої Буковини й Галичини в умовах буржуазно-поміщицького ладу цісарської Австро-Угорщини і панської Польщі. Письменник належав до того кола прогресивних письменників кінця XIX — початку XX ст., на яке вирішальний вплив мала могутня творча індивідуальність Івана Франка і його революційно-демократичні ідеї. Соратниками і побратимами Марка Черемшини по перу були Василь Стефаник і Лесь Мартович, Осип Маковей і Ольга Кобилянська, Михайло Яцків і Стефан Ковалів. 

Кожен з нас не уявляє свого життя без чарівного світу природи - розлогих ланів і тінистих гаїв, повноводних річок і чистого голубого неба. Зберегти цей дивосвіт для себе, для нащадків - обов’язок кожного з нас.
         Де швидкоплинний Дністер оминає високі пагорби, на яких велично підноситься храм Святого Пантелеймона - свідок славної минувшини Галицько-Волинського князівства , де ріка готується до входу у глибокий каньйон, де шумлять ковилові степи на Касовій горі, де понад старими дібровами та бучинами ширяє гостроокий орел , де відлунюють мелодії дикої природи, там привіллям розкинувся Галицький національний природний парк, завданням якого є зберегти і заповісти для прийдешніх поколінь неповторну природу цього регіону , примножити його багатство. 

З високих гір - до вершин літературних. Така дорога стелилася маленькому хлопчикові з Коломийщини, Романові Іваничуку, котрий понад усе любив книжки. Вони й обрали його. Замріяного, вразливого, але, водночас, непокірного та наполегливого. Його терни – власні переживання, які виливав на папері. Не був у засланні, не відчув колимських морозів… Але тут, на рідній землі, піднімав українців словом, своїми мальвами стелив довгу дорогу до перемоги. І досі болить йому та дорога. Бо ще триває. Бо дорога ця – без кінця і краю – і досі встелена тернами, льодом та полум’ям.
           Роман Іваничук, один із найзатребуваніших письменників України, цього року відзначив своє 85-ти ліття. 

У Дубівецькій бібліотеці-філії працюють Легінь Галина і Литвин Марія. Їх об’єднає любов до справи, високий професіоналізм, ерудиція, а також такі ніколи нестаріючі людські якості, як доброта, людяність й уміння створити затишок, подарувати гарний настрій і приємні хвилини спілкування.Цікавим став кущовий семінар на тему «Шевченкове слово в віках не старіє» проведений 6 тарвня для працівників сіл Водники, Тустань, Межигірці,  Лани, Маріямпіль, Деліїве , Бишів, Кінчаки, Тумир. У заході взяли участь учні   4-х-10-х класів Марія Гривінська, Вікторія Дзем’юк, Надія Озарко, Віталія Савчук, Діана Кловак, Ігор Опацький, Оксана Озарко, Оксана Трощу, Станіслав Лапко, Діана Левандівська, Тарас Легінь та  Іванна Дземюк.

Як почувають себе сьогодні в районі чорнобильці? Які реальні заходи здійснюються щодо медичного обслуговування людей, які належать до категорії ліквідаторів аварії на ЧАЕС? Як здійснюється оздоровлення дітей чорнобильців? Цих та цілого ряду інших питань, які хвилюють сьогодні людей, котрі належать до категорії «чорнобильці» торкнулися учасники «круглого столу» організованого та проведеного Галицькою центральною районною бібліотекою спільно з інформаційно-видавничим відділом Національного заповідника «Давній Галич», з нагоди 28-х роковин трагедії на ЧАЕС.
До участі в обговоренні наболілих чорнобильських проблем долучились заступник голови Галицької районної державної адміністрації Людмила Сівецька, начальник управління соціального захисту населення РДА Василь Ісарик, завідувач сектору постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС управління соціального захисту населення РДА Ірина Кузів, голова районної спілки «Чорнобиль» Марія Рудик, голова профкому медичних працівників району Наталія Іжицька та модератор проекту Ярослав Поташник.

 4 березня проминуло вже 65 весен, як з нами немає талановитого композитора, автора невмирущих пісень «Червона Рута», « Водограй», « Два перстені», « Мандрівний музика» , « Мила моя», людини активної громадянської позиції Володимира Івасюка.

Світлій пам’яті цього справжнього патріота України було присвячено літературно-музичну імпрезу під назвою «Блискавиці б’ють у найвищі дерева», яку було проведено 10 квітня спільними зусиллями  працівників відділу обслуговування Галицької ЦБ  та учнів-старшокласників Галицької гімназії .

1 квітня минуло 205 років від дня народження письменника світової слави
Миколи Васильовича Гоголя.

З цієї нагоди  8 квітня працівники відділу обслуговування Галицької ЦБ Галина Петраш та Людмила Кузів  спільно з учнями  9-го класу Галицької ЗОШ №2 провели літературний диліжанс під назвою « По духу і природі рідний нам» (Микола Гоголь і Україна).

Гоголь і Україна невіддільні одне від одного. Закоханість в українську природу, людей, їхні звичаї та обряди стала тієї життєдайною силою, що дала змогу письменнику створити літературні шедеври.

У Галицькій центральній бібліотеці відбулася презентація нових видань. Цього разу свій творчий доробок на суд читачів виніс уродженець села Кінашів Омелян Ліуш. Бібліотечні працівники Галицького району зібралися, щоб послухати вірші і пісні автора, зокрема ті, що увійшли до поетичних збірок «Мені наснились небеса», «Гуси-лебеді летять», збірника «Пісні рідного краю» на слова Івана Драбчука.

Відкрила презентацію бібліотекар краєзнавчого сектора Богдана Кривоніс. Вона розповіла про життєвий шлях автора, його перші проби пера.