21 лютого проголошено Міжнародним днем рідної мови. Це день повернення українців до їхньої історичної пам′яті. І одним із шляхів до такого повернення є вільне володіння рідною українською мовою.

21 листопада 2014 року українцям знову довелося виходити за правдою на Майдан у Києві. Цього ж дня  Кабінет Міністрів повідомив, що Україна зупиняє курс на євроінтеграцію. Попри всі попередні обіцянки та запевнення, що 28-29 листопада у Вільнюсі буде підписано угоду з ЄС, українська влада раптом заявила, що Європа стала невигідна для України.

Це рішення викликало обурення українців, які того ж дня вийшли на майдан Незалежності в Києві на мітинг, що переріс у всеукраїнську  акцію протесту – Євромайдан. Дух столичного Євромайдану поширювався Україною.

20 лютого 2017 року Галицька дитяча бібліотека разом із учнями молодших класів м. Галича долучилися до поминальних заходів вшанування Героїв Небесної Сотні, Героїв Майдану, Героїв України,  організувавши флешмоб «Ангели майдану, бережіть Україну» , який проходив на Алеї Героїв Небесної Сотні. Отець Володимир Кузюк разом із присутніми помолилися за невинно убитих, а  діти запустили кульки з ангеликами в небо з проханням до Бога єдності та добра нашій Україні.

21 лютого наша країна разом з усім світом відзначала День рідної мови. Мова-це душа народу. Вона починається з маминої колискової пісні,батьківського мудрого слова. Наша мова співуча, мелодійна, багата-одна з найдревніших і найбагатших серед тисячі мов світу. 

З нагоди відзначення Міжнародного дня рідної мови у Дубовецькій школі було проведено сільським бібліотекарем Легінь Г.М. та вчителем 3 кл. Савчук С.В. вікторину "Мов джерельна вода,рідна мова моя."

Їх назвали Небесною сотнею – українців які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей. За цю самопожертву українці їх канонізували – за велінням серця долучили до сонму Небесного воїнства на чолі з архистратигом Михаїлом, аби захищали країну від лиха, пильнували й оберігали її з небес… .

В с.Дубівцях на площі Незалежності відбулося віче - реквієм в пам'ять Небесної сотні "Герої не вмирають!!!" , організований директором будинку культури Озарко О.П. У приміщенні сільської бібліотеки була підготовлена книжкова виставка "Вшануй хвилиною мовчання , Україно тих що полягли" організована бібліотекарем Легінь Г.М. Виставку відвідали багато учнів навчальних закладів , та активні читачі бібліотеки.

Працівниками Тенетниківськівської бібліотеки-філії та  Будинку культури 19 лютого біля Символічної школи було організовано  поминальне віче «У нашій пам'яті вони назавжди залишились». Сьогодні ми, діти однієї матері-України, прагнемо, щоб родини Героїв Небесної Сотні знали і бачили, що ми разом із ними.

Від сходу до заходу сонця славне його ім’я,

бо ж він упродовж вісімнадцяти років носив кайдани

імені Ісусового ради. За Христа, за святу Церкву,

за вірність святій Апостольській Столиці його

разом з іншими єпископами квітучої тоді Галицької

церковної провінції повели на несправедливий суд.

Митрополит Йосиф взяв тоді на свої плечі хресне знамено

і подібний Божому Синові поніс його на Голготу

через тюрми і заслання, табори важкої праці і знущання,

в голоді та холоді, серед недуг і болів.

А до цього всього долучувалась постійна журба

про святі Божі Церкви.

Єпископ Мирослав Марусин.

Кардинал Йосип Сліпий (17.02.1892 – 7.09.1984) – видатний український церковний і громадський діяч, Патріарх Української Греко-Католицької церкви, вчений і богослов. Народився у селі Заздрість, Теребовельського повіту на Галичині. Після навчання в Інсбруці (Австрія) та Римі захищає докторат, стає професором догматичного богослов’я у львівській семінарії. 

28 років тому, 15 лютого 1989 року, відійшла в історію десятилітня Афганська війна, закінчився відлік великих втрат людських життів. Але пам'ять про героїзм, мужність і силу духу наших співвітчизників, які пройшли через цю війну та з честю виконали свій військовий інтернаціональний обов’язок, залишиться назавжди.

Заходи з нагоди відзначення Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав розпочалися в церкві Різдва м.Галича, де було відслужено панахиду за тими, хто віддав своє життя на чужій землі...

Там над Дніпром, де б΄ється хвиля,

Де слава їх вінками вкрила,

Відважних лицарів-синів, -

Сія Аскольдова могила,

І душі їх – незрима сила –

Благословення до боїв!

М. Щербак

«Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього»,  - говорить   народна мудрість. І це дійсно так, бо як дерево тримається на землі своїм корінням, так людина тримається на землі своїм минулим. Людина, яка не знає минулого – як перекотиполе, куди вітер подме, туди воно й котиться.