Літературний діалог« Нема скарбів, щоб замінити рідну землю»(Ірина Дибко-Филипчак.)

 «Не вередую, не дорікаю, я лиш тужу,

                                                                           як Україну згадаю…»

Цьогоріч виповнилося 90 років від дня народження нашої краянки, письменниці української діаспори,  громадського діяча і перекладача Ірини Дибко-Филипчак.

   Ірина Дибко народилася 30 березня 1925 року в смт. Більшівці Галицького району. Навчалася в Станіславівській гімназії «Уршулянок», по закінченні якої вступила до Педагогічного інституту, навчання в якому перервала Друга світова війна. Вона стала свідком того, як нахабно, зухвало і жорстоко поводили себе на нашій рідній землі німецькі окупанти. Коли почалися перші арешти Ірина виїхала до Лодзі. Участь в УПА надовго закрила їй дорогу в рідну Україну.

   Перебуваючи в Німеччині вивчала юридичні науки. В 1950році емігрувала з родиною в США.

Останні роки життя пройшли в містечку Потомак у Мериленді, де вона і похована.

   Перші публікації з′явилися  в емігрантських часописах і журналах у 70-ті роки. Талант письменниці однакою мірою виявив себе в поезії, прозі, драматургії і перекладацькій діяльності. Вона є автором таких видань: «По стежинах душі»(поезії), «Білий орел»(проза),

«Нарис про Людину»(переклади), «На перехресті років»(поезії і драми),  «Гільгамеш»(переспів найстарішого епосу), «На крилах дум» (поезії), «Ахнатон»(поема), переклад повісті Джорджа Орвелла «Хутір тварин»(сатира на тоталітарну систему).

   Поетеса ніколи не втрачала тісних зв′язків з рідною землею. Духовно вона завжди була з рідним краєм, ловила кожну свіжу новину яка долітала з отчої уярмленої землі, боляче переживала за долю тих, хто карався в в′язницях і таборах, кинувши виклик ненависній системі.

   Про життя і діяльність цієї особистості йшла мова на нараді бібліотечних працівників, яка проходила в фойє Народного дому міста Галича 2 квітня. Літературний діалог «Нема скарбів, щоб замінити рідну землю», який провели спільними зусиллями працівники Галицької ЦБ і бібліотеки-філіалу смт. Більшівці нікого не залишив байдужим.

                                                                                                                                            Кривоніс Б.Р.,

                                                                                                      бібілотекар краєзнавчого сектору