Гість [Вхід] [Реєстрація]
  Українська Українська
Головна Галицька ЦБС Послуги Бібліотека Галич Віртуальні виставки Заходи Фотогалерея Клуби
Віртуальні виставки
«Писанка – символ життя і добра»

Кожен народ прагне увійти до світової цивілізації зі своїм національним культурним набутком. Для української нації достатньою є презентація навіть одним мистецьким твором – писанкою. Це давнє і вічно молоде мистецтво увібрало в себе художню вивершеність, багатство сюжетних композицій, неповторність кольорових гам.

Великдень в українців завжди асоціюється з писанкою. Важко собі уявити Великдень без писанок, які й око радують, і нечисту силу відганяють. І це зрозуміло. Розписане по-мистецьки яйце створює особливий, святковий настрій. Писанка – це витвір мистецтва. Не випадкове все найкраще в Україні завжди порівнюється з писанкою. У народі про гарну дівчину часто кажуть: «така гарна, як писанка». Тарас Шевченко красу українського села змальовував такими словами:

Село на нашій Україні,

Неначе писанка село…

Дата публікації: 23.04.2014 | Кількість переглядів: 2633 | Детальніше...
Твори-ювіляри української літератури 2014 рік

     Минають роки, сторіччя, а великі літературні, мистецькі надбання залишаються, переживають своїх творців, по-новому розмовляють з кожним новим століттям з кожним новим читачем.
        До таких скарбів світового значення належать і твори, які у 2014 році стали ювіляри. 

Дата публікації: 28.03.2014 | Кількість переглядів: 2514 | Детальніше...
«Тонке мереживо жіночої душі»

Першим було Слово, і те Слово було Бог.

Бог потрудився на славу, створюючи світ, а вінцем його творінь стала людина…

Та все ж чогось не вистачало світові, щоб наповнити його життям, щоб заяскрів, заспівав.

І тоді Бог почав творити жінку. Спочатку оглянувся на свої творіння. Ось гривастий лев ходить, а поряд із ним не примітна левиця. Ось павич розпустив свого  пишного хвоста, а пава – ніяка.

Ні, - подумав Бог, - з людьми все буде по-іншому. І дав жінці особливу душу, - душу-загадку, і все, що містила вона в собі, таємничість, неповторність, вишуканість, Він нарік жіночими іменами.

Вона … Слово, яке нічого і нікого не називає і водночас містить у собі увесь світ.

Дата публікації: 26.02.2014 | Кількість переглядів: 2434 | Детальніше...
Цей одвічний біль – Афганістан

         15 лютого – відзначається 25-та річниця з дня виведення радянських військ з республіки Афганістан. Афганська війна…, брудна, неоголошена… Та хіба війни бувають чистими? Будь-яка несе смерть, каліцтво, вдягає в жалобу тисячі сердець. За що, за які ідеали, чию Батьківщину, в ім’я якої мети загинули десятки тисяч юнаків. Летіли в Україну літаки, названі «чорними тюльпанами», з цинковими трунами. Сивіли від горя батьки і матері, ховаючи своїх дітей, сиротіли діти, вдовами ставали жінки в мирний час. Україна втратила близько 4-х тисяч молодих хлопців, 6 тис. стали інвалідами. Потрапивши на палаючу Афганську землю, мужні воїни-інтернаціоналісти всім серцем прийняли її біль, як свій, і до останнього подиху захищали інтереси її багатостраждального народу.    

Дата публікації: 12.02.2014 | Кількість переглядів: 2046 | Детальніше...
Степан Пушик – поет, письменник, фольклорист.

«Я в лузі ріс! Я в лісі ріс!

Я в полі ріс! Не виріс диким!

В селі не виріс без’язиким!

Біду і нещастя знав і зніс !»

«Батьківщина»

Степан Пушик переконаний, що народився в найкращому куточку Землі. Велика його Батьківщина, себто Україна, починається не з давнього княжого Галича і не із золотоверхого стольного Києва, хоч про них він написав багато прекрасних художніх і наукових речей, а з мальовничого села Вікторів, що одним крилом торкається Галицького Золотого току, а другим крилом - легко спадає до Чорного лісу,оповитого легендами століть.

Дата народження поета – 26 січня 1944 року. Вона подарувала йому ім'я – Степан, бо саме ішов той славний «третій празник – святого Степана» у світлому циклі великих зимових свят.

Дата публікації: 15.01.2014 | Кількість переглядів: 4566 | Детальніше...
"Радість та журба Олександра Олеся"

Олександр Олесь (справжнє прізвище — Кандиба) народився 5 грудня 1878 року в м. Білопілля в Лебединськім повіті Слобожанщини, Сумської області в чумацько-селянській сім'ї. Дід по матері орендував маєток у селі Верхосулі, де провів молоді роки Олесь. Батько, Іван Федорович, працював на рибних промислах в Астрахані, де й утопився у Волзі, коли Сашкові було 11 років.

Мати Олександра з трьома дітьми повернулася до Білопілля. Виховувала дітей в любові. У чотири роки Сашко вже вмів читати. Незабаром перед ним почала відкриватися чарівна поезія Шевченкового «Кобзаря». Тут Олександр Олесь закінчив початкову школу й двокласне училище, а у віці 15 років (1893) вступив до хліборобської школи у містечку Деркачі неподалік Харкова. Там Олександр брав участь у випуску рукописних журналів «Комета» та «Первоцвіт», в яких з'являються його перші вірші.

Став вільним слухачем агрономічного відділення Київського політехнічного інституту, незабаром через матеріальні нестатки Олесь змушений був залишити його. Працює в херсонських степах.

1903 Олесь вступив до Харківського ветеринарного інституту. Під час навчання в університеті , паралельно працює на Дарницькій скотобійні.

Визначальним фактом у житті Олександра Олеся стала поїздка на відкриття пам'ятника І. П. Котляревському в Полтаві. В цей час він познайомився з Борисом Грінченком, Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою.

Творчість Олеся виразно поділяється на два періоди — в Україні (1907–1918) та в еміграції (1919–1944). Від 1909 року Олесь позначає обкладинки своїх книжок спершу з варіянтами (Кн. ІІ, Т. ІІІ), а від «Драматичних етюдів» послідовно використовує позначення «Кн.» плюс римська цифра, яка відповідає порядковому номеру збірки.

У 1905 р. альманах «Багаття» вперше публікує твори Олександра Олеся.

Дата публікації: 27.11.2013 | Кількість переглядів: 3657 | Детальніше...
Хрещення Київської Русі – визначна історична подія в житті українського народу.

Утвердження християнства на Русі — тривалий складний процес, що розтягнувся у часі на багато століть нашої ери, пройшовши у своєму розвитку кілька важливих стадій: спонтанного проникнення християнських ідей і цінностей до язичницького середовища, боротьби християнства та інших світових релігій за сфери впливу, проголошення християнства державною релігією Київської Русі, протистояння язичницького суспільства новій ідеології.

Дата публікації: 11.05.2013 | Кількість переглядів: 3153 | Детальніше...
«Собор душі Олеся Гончара» /до 95-річчя від дня народження О.Гончара/

Олесь Терентійович Гончар народився 3 квітня 1918p. Після смерті матері, коли хлопцеві було 3 роки, із заводського селища на околиці Катеринослава (тепер Дніпропетровськ) його забрали на виховання дід і бабуся в слободу Суху Козельщанського району Полтавської області. Працьовита і щира в ставленні до людей бабуся замінила майбутньому письменникові матір.

 

Тридцяті роки в житті Олеся Гончара — період формування його як громадянина й митця. До вступу в Харківський університет (1938) він навчався в технікумі журналістики, працював у районній (на Полтавщині) та обласній комсомольській газеті в Харкові і дедалі впевненіше пробував свої творчі сили як письменник. Ранні оповідання й повісті («Черешні цвітуть», «Іван Мостовий» та ін.) Гончар присвятив людям, яких добре знав, з якими не раз стрічався в житті.

Дата публікації: 05.04.2013 | Кількість переглядів: 3340 | Детальніше...
Ярослав Ткачівський - громадянин, журналіст і поет

        Чудовий і неповторний наш Галицький край, відомий своєю історичною минувшиною, знаменитий багатьма обдарованими людьми.

Одним із них є письменник, журналіст, автор поетичних книжок, співавтор колективних збірників і пісень – член Національної спілки письменників України – Ярослав Ткачівський.

Народився в мальовничому селі Викторів, передмісті давнього Галича 14 серпня 1957 року. Мати піснею і казкою навчала сина, бо ж була дзвінкоголосою співачкою та жартівницею, а батько деколи вишколював  різкою. Але ця домашня наука пішла лише на користь, бо батьки прищепили синові любов до  художнього слова і творчої праці.

Про це у вірші «Викторів» поет пише :

«Моя колиска – поміж двох річок,

Між Луквицею й Луквою місцина.

Тут вперше погляд мамин зустрічав,

І мама вперше пригортала сина».

Дата публікації: 02.08.2012 | Кількість переглядів: 3825 | Детальніше...
Мистецтво землі галицької

          Галицьке мистецтво народилося і виросло у сфері мистецтва Київської Русі, На ґрунті її культурної спадщини у поєднанні з духовним надбанням інших народів виросла своєрідна школа, яка визначила культуру всіх Галицько-волинських земель.

Дата публікації: 16.04.2011 | Кількість переглядів: 3118 | Детальніше...
[ 1 ][ 2 ][ 3 ]
 
Головна | Галицька ЦБС | Послуги | Бібліотека | Галич | Віртуальні виставки | Заходи | Фотогалерея | Клуби
© 2011 Галицька Центральна Районна Бібліотека
Розробка сайту ТРК РАІ