Гість [Вхід] [Реєстрація]
  Українська Українська
Головна Галицька ЦБС Послуги Бібліотека Галич Віртуальні виставки Заходи Фотогалерея Клуби
Віртуальні виставки
Назад Назад
Орфей української поезії (до 125-річчя від дня народження Павла Тичини)

Не знаю і сам я, за що так люблю

Безщасную тую Вкраїну мою?

За що так кохаю? І що у їй є?

Нещасний народ, його гірке  життє!

                                     П.Тичина

Павло Тичина – один з найвидатніших поетів ХХ ст.,у чиїй творчій біографії переплелися радісно-тривожні сподівання революційних перетворень і пафосне возвеличення буднів радянської доби, істинну ціну якої складено лише тепер, далеко по смерті поета.Справедливо оцінюючи П.Тичину як давно визнаного класика новітньої української літератури Л.Новиченко пише: «Навколо його імені і досі не вщухають суперечки. Дехто схильний навіть обвинувачувати П.Тичину мало не в оспівуванні «сталінізму», не бажаючи бачити ані виняткової складності історичних обставин, ані особистої духовної трагедії великого поета. Тим часом у цьому разі особливо потрібний неупереджений об′єктивний аналіз, який дозволив би проникнути в глибокі суперечності епохи і зумовлені ними «розколини» у світогляді творчості митця. А завдяки цьому – відокремити в його спадщині ваговиті й коштовні зерна од іншого».

Близько шістдесяти років тривала діяльність Павла Тичини в українській поезії.

Народився 27(15)січня 1891р. у селі Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії (тепер Бобровицького району Чернігівської області). Походить зі старовинного козацького роду (його пращур, за родинним переказом, був полковником у Богдана Хмельницького). Батько майбутнього поета був сільським дяком – вчителем «школи грамоти». Змалку виявив хист до музики, малювання і віршування. В 1900-1907р.р. навчався в Чернігівському духовному училищі (бурсі), в 1907-1913 – в Чернігівській духовній семінарії. Згодом, навчаючись у Київському комерційному інституті, працював у  газеті «Рада». На цей час припало його ознайомлення з новітнім українським мистецтвом, особисте знайомство з найвідомішими його  представниками. В 1913-1917р.р. – у редакціїліберального українського журналу «Світло», а після його закриття – в Чернігівському статистичному бюро. У 1916-1917р.р. – помічник хормейстера в українському театрі М.К.Садовського. 1920року подорожував із капелою К.Стеценка «Думка» Правобережною Україною від Києва до Одеси. Того ж року організував хор (з 1921р. – Капела-студія імені М.Леонтовича), з якими виступав до 1923року. З 1923 по 1934рік – співредактор журналу «Червоний шлях» (Харків). Входить до заснованої 1923р. Спілки пролетарських письменників України «Гарт». 1926року взяв активну участь у створенні ВАПЛІТЕ (Вільної Академії пролетарської літератури) з М.Г.Хвильовим на чолі, куди увійшли й колишні члени «Гарту».

З 1929р.-дійсний член Академії наук Української РСР, у 1936-1939рр. і в 1940-1943рр. очолює Інститут літератури АН УРСР.З 1947р. – член-кореспондент Болгарської АН, доктор філології. 1943-1948рр. – міністр освіти УРСР. З 1953 по 1959рік – голова Верховної Ради УРСР, заступник голови Ради Національностей ВР УРСР, член багатьох товариств, комітетів, президій, кавалер орденів і медалей. Лауреат Державної премії СРСР (1941), Державної премії УРСР імені Т.Г.Шевченка (1962). 1967 року отримав звання Герой Соціалістичної Партії.

Помер 16 вересня 1967року в Києві.

Багаторічна експлуатація імені й авторитету митця тоталітарною системою стала причиною його глибокого внутрішнього конфлікту із самим собою, призвела до падіння його реноме як поета в очах співвітчизників і світової громадськості. У сучасників виявилося неоднозначне ставлення до його творчості, небажання вникати в її приховані підтексти і мотиви. П.Г.Тичина гостро відчував трагізм свого становища в ролі гвинтика тоталітарної ідеологічної машини (що засвідчено, зокрема, його власними оцінками, аналізом його творчості, характером стосунків з іншим видатним українським поетом-Євгеном Маланюком).

П.Г.Тичина починав як поет у 1906-1910рр.. Перші друковані твори молодого поета з′явилися 1912р. Подією величезної ваги в новочасній українській літературі став вихід у світ першої збірки віршів «Сонячні кларнети»(1918), пройнятої сонячною вірою в життя, людину, в рідний знедолений народ. Ця книга одразу поставила 27-літнього поета поруч із першорядними митцями новочасного українського відродження.

За визначенням Г.Грабовича (США), рання символістська система Тичини побудована на злитті традиційного, індивідуального, на коливанні між реальністю і мрією, естетичному сприйняті космосу й резонуючого «я»…В основі шукань митця, на думку дослідників, - давній філософсько-культурологічний код: людське «я» і Бог, Всесвіт. Тичина рано утвердився в думці про поезію як синтетичний вид мистецтва. На практиці це обернулося перенесенням у площину поезії засобів суміжних мистецтв: у «Сонячних кларнетах» звук подається «забарвленим», колір – «озвученим», здорові образи чергуються зі слуховими. У віршах цього періоду можна знайти перегуки з Рабіндранатом Тагором, ВолтомВітменом, Емілем Верханом, однак при цьому вони, ці вірші, лишаються самобутніми і самодостатніми.

Великий вплив на П.Г.Тичину справили М.М.Коцюбинський (вони часто зустрічалися і спілкувалися в останній період життя Коцюбинського у Чернігові),О.М.Пєшков (Максим Горький).

За традицією напруженістю, емоційністю й філософічністю творчість П.Г.Тичини зіставляють з творчістю реформатора англійської поетичної мови Томаса С.Еліота, лауреата Нобелівської премії (1948р.) Серед композиторів і художників йому були духовно близькими Ліст, Берліоз, Римський-Корсаков, МиколаюсЧурльоніс та МартиросСар′ян.

Протягом життя П.Г.Тичиниіснував постійний і надзвичайний тиск на нього, на його творчу активність. Імпресіонізм і особливий композиційний характер його творів, починаючи зі збірок «Плуг» (1920) і «Вітер з України» (1924), дедалі більше пом′якшується і замінюється спершу риторичними, а далі й абстрактними формулюваннями. Переломною в творчості  поета вважається збірка «Чернігів»(1931р.), яка означила його перехід в число «офіціозних» авторів. Однак творчість П.Г.Тичини й після цього не вписується в прокрустове ложе простих схем: його приховане протистояння з тоталітаризмом на цьому не припиняється. Це засвідчують окремі поетичні, літературознавчі твори пізнішого часу: «Григорій Сковорода»(1939), «Похорон друга»(1942), «Творча сила народу», «Геть брудні руки від України»(1943) та деякі інші.

Незважаючи на згубний для творця вплив тоталітарної системи, П.Г.Тичина в галузі поезії, прози, публіцистики, а також у науково-критичних працях виявив себе одним із найосвіченіших радянських письменників, чия ерудиція охоплювала суміжні з літературою види мистецтва – музику і живопис. За життя він встиг звідати не тільки розчарування, а  й щиру дружбу, любов (у цьому виявилася його перевага над бездушною системою, заложником якої був).

Похований П.Г.Тичина на Байковому кладовищі в Києві.


Видання творів Павла Тичини

Тичина П.Г. Зібрання творів :  у 12-ти томах. Т.1-12 / П.Г. Тичина; ред. кол. О.Т. Гончар, М.П. Бажан, І.Ф. Драч,  М.Г. Жулинський. – К.: Наукова думка, 1983.

Тичина П. Твори : у 6-ти т. Т. 1-6 / П. Тичина; худож.  В.К. Стеценко. – К.: Вид-во художньої літератури, 1962.

 Тичина П.Г. Твори : у 2-х т. Т. 1-2 / Павло Тичина; приміт. О.І. Кудіна. – К.: Дніпро, 1976.

Тичина П. Вибрані твори : у 2-х т. Т. 1-2 / Павло Тичина; ред. кол. І.Ф. Драч, Д.В. Павличко, М.П. Зяблук та ін. – К.: Вид-во «Укр. енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 2011. – (Бібліотека Української Літературної Енциклопедії : вершини письменства).

Тичина П. Арфами, арфами… / Павло Тичина; ілюстр.  Н. Денисової. – К.: Дніпро, 1968. – 94с.

Тичина П.Г. Золотий гомін : вибр. твори / П.Г. Тичина; упоряд., вступ. ст. С.А. Гальченка. – К.: Криниця, 2008. – 608с. : іл. (Серія «Бібліотека Шевченківського комітету»).

Тичина П. Сковорода : симфонія / П. Тичина; ред. кол. Л.М. Новиченко, С.М. Шаховський, Є.Г. Адельгейм та ін. – К.: Рад. письменник, 1971. – 402с.  

Інтернет-ресурси

http://ukrclassic.com.ua/katalog/t/tichina-pavlo/788-pavlo-tichina-biografiya - Павло Тичина ;

http://school.xvatit.com/index.php?title=Павло_Тичина._Життєвий_і_творчий_шлях._Збірка_«Сонячні_кларнети»  -  Павло Тичина. Життєвий і творчий шлях;

http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=127&type=tvorch - Тичина Павло : Творчість;

http://svitppt.com.ua/biografiya/pavlo-tichina.html - Презентація на тему: 
Павло Тичина;

http://school.xvatit.com/index.php?title=Презентація_уроку_2:_Павло_Тичина._Життєвий_і_творчий_шлях._

Оптимістичний_характер_ранньої_творчості_поета ;

Дата публікації: 19.01.2016   Кількість переглядів: 1746
 
Головна | Галицька ЦБС | Послуги | Бібліотека | Галич | Віртуальні виставки | Заходи | Фотогалерея | Клуби
© 2011 Галицька Центральна Районна Бібліотека
Розробка сайту ТРК РАІ