Гість [Вхід] [Реєстрація]
  Українська Українська
Головна Галицька ЦБС Послуги Бібліотека Галич Віртуальні виставки Заходи Фотогалерея Клуби
Головна Новини
Новини
Будьмо знайомі
Контакти
Зворотній зв'язок
Ми співпрацюємо
Бібліотечні видання
Конкурси та акції
Проекти
Назад Назад

Ім'я яке я відкрив для себе "Лицар українського духу і звитяги"

Степан Бандера –  український політичний діяч, один з чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху, голова Проводу ОУН-Б.

Народився Степан Андрійович Бандера 1 січня 1909 року в Старому Угринові, що в Івано – Франківській області  в родині греко-католицького священика.

З 1919 по 1927 рік Бандера навчався в Стрийській гімназії. Після її закінчення, в 1928 році він поступає на агрономічне відділення Високої політехнічної школи у Львові. Там Степан Бандера провчився вісім семестрів, але так і не здав дипломного екзамену через свою політичну діяльність.

З 1930 року стає членом ОУН, глибоко пройнявшись її ідеологією. В 1932 – 1933 роках Степан Андрійович стає замісником та керівником Краєвої екзекутиви, так званим комендантом Української Військової Організації (УВО).

У червні 1934 року польська поліція арештовує Степана Андрійовича Бандеру та інших членів ОУН. Під час Варшавського процесу  їх судили за приналежність до ОУН та за організацію політичних акцій. Степана Андрійовича було засуджено до ув’язнення у в’язницях в містах Кельц, Вронках та Берестю, де він почергово відсидів до 1939 року. Навіть там він залишався провідником ОУН та підтримував зв’язок із підпіллям.

У зв’язку з нападом Німеччини на Польщу, ситуація на дільницях, де перебували в’язні стала настільки критичною, що в’язнична адміністрація поспіхом евакуювалась і тим самим всі ув’язнені вийшли на свободу. Паралельно з цим помирає провідник ОУН Євген Коновалець та Провід ОУН очолює Андрій Мельник, полковник. Повернувшись в лави ОУН, Степан Бандера почав вимагати його звільнення та змінення тактики організації. Такі події сприяли виникненню серйозного конфлікту. Його наслідком стало відокремлення від ОУН групи людей, що підтримували Бандеру та утворення  в квітні 1941 року організації ОУН-Б. Він проводив активну боротьбу проти Москви та Радянської влади, за що Радянський уряд бачив у ньому небезпечного ворога.

Внаслідок такої ситуації Степан Бандера постійно змінює місце проживання, переїжджаючи з місця на місце. Остаточно він облаштувався у місті Мюнхен, де навчалася його донька. Там він провів останні роки свого життя за підробним паспортом на ім’я Штефана Попеля.

15 жовтня 1959 року його вбив агент КДБ Богдан Сташинський, вистріливши йому в обличчя зі спеціального пістолету струмінь ціанистого калію. Через п’ять днів його поховали на мюнхенському цвинтарі.

10 цікавих фактів про Степана Бандеру

Ідеолог і теоретик українського націоналістичного руху XX століття: яким він був? Про цікаві факти з життя Степана Бандери розповідає директор Івано-Франківського музею визвольних змагань Ярослав Коретчук.

Факт 1. В дитинстві Степан Бандера запихав собі голки під нігті. Як він це пояснював своєму батькові, що відчував: буде боротися за українську державу, щоб витримати тортури. Таким чином він готував себе до різного роду катувань з боку різних каральних органів.

Факт 2. Степана Бандеру прийняти в "Пласт" з третього разу. Через хворобу суглобів йому двічі відмовляли у вступі. Незважаючи на маленький зріст, незважаючи на те, що у нього дійсно були проблеми із суглобами, в рядах "Пласту" він займав активну діяльність.

Факт 3. Степана Бандеру звинувачують у розколі ОУН на "бандерівців" та "мельниківців". Але мало хто знає, що він шукав порозуміння з полковником Андрієм Мельником. Неодноразово зустрічався з ним, писав йому листи. Шукав компромісний варіант, щоб організація залишилася, щоб організація залишилася єдиною, сильною.

Факт 4. Під час судового засідання над ним у 1934 році сталася кумедна ситуація. Коли Бандеру вводили в судову залу, українські адвокати та громадськість на знак того, що це лідер українських націоналістів, вітали його стоячи. Польські судді, які не бачили, хто входить, подумали, що це хтось із високих польських чиновників і теж встали зі своїх стільців.

Коли ввели Степана Бандеру, вони побачили, що вони встали не на представника польської держави, а на підсудного, якого звинувачували у боротьбі проти польської держави.

Факт 5. У 1941 році німецька влада заарештувала Степана Бандеру, вимагаючи від нього скасувати Акт проголошення Української Держави від 30 червня 1941 року. Бандера відмовився це зробити. Степан Бандера, відчуваючи, що основною діяльністю і метою ОУН було створення української держави, категорично відмовився скасовувати цей акт

За що пізніше був запроторений німецькою владою до концтабору Заксенгаузен, де й утримувався до 1944 року.

Факт 6. У Степана Бандери було троє дітей: Наталка, Андрій та Олеся. Сьогодні ми знаходимо ряд світлин, де Степан Бандера у невеличкі хвилини між працею, знаходив час провести зі своєю сім’єю. То це, в першу чергу, людина, яка теж хотіла бачити своїх дітей, теж хотіла радіти їх успіхам та перемогам.

Факт 7. Перед убивством Степана Бандери було 8 спроб його знищити різними способами, різними агентами. Доволі часто ці спроби обривалися завдяки діяльності служби безпеки ОУН за кордоном. Коли охоронці Бандери або служба безпеки зуміли виявляти цих підісланих агентів.

Факт 8. Степан Бандера Захоплювався різними видами спорту: лижним, грою в шахи. Грав на музичних інструментах. Був членом драматичного гуртка. Був одним з найактивніших діячів "Просвіта". Створював товариство "ЛУГ". Намагався залучити своїх односельчан до цих організацій для того, щоб вони виховувалися в українському патріотичному дусі.

Факт 9. Коли до Калуша приїжджав митрополит Андрій Шептицький, перед ним проїхала колона вершників в козацьких одностроях. Цих хлопців зі Старого Угринова зорганізував Степан Бандера Бандера. Згодом це назвуть "кінною бандерією".

"Кінна бандерія", коли вершники, незважаючи на те, що поліція створила кордон і намагалася їх не пропустити в місто Калуш, верхи на конях прорвалися. І таким чином перед Андреєм Шептицьким проїхала колона вершників, молодих юнаків із села Старий Угринів у національних одностроях

Факт 10. Улюблений автомобіль Степана Бандери – опель "Капітан". Але доволі часто любив відпустити водія й охоронців і самому проїхатися в цьому автомобілі. Саме на цьому автомобілі він приїхав в останній день свого життя перед вбивством. Він приїхав до свого будинку якраз на цьому автомобілі.

 
 
Головна | Галицька ЦБС | Послуги | Бібліотека | Галич | Віртуальні виставки | Заходи | Фотогалерея | Клуби
© 2011 Галицька Центральна Районна Бібліотека
Розробка сайту ТРК РАІ